Голос – тиша. Голос – спів, славетні дні
Намалюю акварелі на стіні
Закружляю у світа'нковім танку'
Без убору ти побач мене таку
Голос – доля. Вир чарівності п’янкий
Забажаю дарувати сон швидкий
Розкочуся все відлуннями. Згорить
Зарегочеться зненацька дивна мить
Грай до мене. Все здаля сховає дим
Крізь тривогу пахне зелом молодим
Розпашіле надвечір’я в червоні
Перестрибнути вогонь тобі, чи ні?
Голос гоїть... Гамір грає на траві
Розпитаю... Ми усе таки – живі
Переллється через душу вся ріка
Перестрашена любов моя – така.
24.ІІ. 2003
Голос
© Copyright: Лученко Святослава, 2003
Свидетельство о публикации №103061000412
Свидетельство о публикации №103061000412
Рецензии
