Все див удаваних принадні смолоскипи
Все днів освячених запалені листки
Жінки...Зів’ялі губи-пелюстки
Навощують осінні манускрипти жалю’
Мов діб зліченних дріб’язкові постаменти
Мов хліб і нива пустотілих слів
Полів...І стежку вгору плів
Накрапуючи перестиглий дощик змалу
Все так…і сон стриножить душу млою,
Десь знак подасть мерщій і відійде
В ніде...несправжнє марево бліде
Спустошливим вогнем пергамент серця палить.
20.05.2003
П ДСВ ДОМЕ
© Copyright: Лученко Святослава, 2003
Свидетельство о публикации №103060100474
Свидетельство о публикации №103060100474
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.