С Н И укр
Бруківкою життя
Повз квіти та сміття
У світлих снах, де все прозоро-чисто,
Крокую в далечінь,
Зібравши "янь" та "інь"
Й багато чого іншого в намисто.
Повз мене проплива
Богдана булава,
Софія та Андрій - такі врочисті.
І до Подолу вниз
Веде мене узвіз...
Я снюсь собі в улюбленому місті.
Іржавий сонця диск
Уже втрачає лиск,
Прощається зі мною променисто...
Не охолоне кров,
Я повернуся знов,
Але у ролі графа Монте Крісто!
Свидетельство о публикации №103053100084