Святослав
Я з тобою і на серці лагідніючий туман
Ми в коханні, мов у герці перезрілий п’єм дурман.
Трунок шалу, келих свята в зачарованім гаю.
Десь розлука, морок, втрата...Ти здобудь мене в бою!
Я з тобою. Навіть думка осідлає всі вітри.
Мить двобою.. шабля лунка. Піт з чола мого зітри.
Вітер свище, а шоломи сяйво сонця обняло
Друже мій , пора утоми. Мир світання нам дало.
3.05.2003.
© Copyright: Лученко Святослава, 2003
Свидетельство о публикации №103053101095
Свидетельство о публикации №103053101095
Рецензии