Час гойда тв й човен
На солоних хвилях долі.
Неминуче пахне спрага.
Ти пливеш поволі.
Загубились теплі дні.
Тихо. Сторожко. Нестерпно.
Догорає у пітьмі
Щось, розтрачене даремно.
Догорає. Шелестить.
До весла не дотягтися.
Хтось розумний бубонить:
"Ти не є. Ти просто снися."
Сниця берег. Сниця дім.
Обійма туман за плечі.
Час гойдає твій човЕн.
Прпливають люди, речі.
По між пальцями - вода.
Так повільно, так невпинно...
Хтось жаліє, хтось втіша:
"То життя. Ніхто не винний."
Свидетельство о публикации №103052800857