Янголе м й, синьоокий...

Янголе мій, синьоокий....
ніжно, лиш дотиком серця...
ти розбуди, адже роки,
я все чекала... не сердся...
Спляча, чарівна красуня,
може, твоя наречена...
може, то лиш, повнолуння,
в вікнах майнуло скажене....
відблиск бурштинових скелець
бачу і снів моїх чари,
гіркі на присмак, мов перець,
чорні, мов ті яничари...

Янголе мій, синьоокий...
я все чекаю на тебе,
- доки? - питаю, ж бо – доки,
спати мені  в схові  требa?


май 2003


Рецензии
Дуже, дуже талановито. І схов тут доречний і нічим його не замінищ. Схов дуже органічний в звуковій тканині рядка. Так моя думка.
Більше таких творів. Це єдиний шлях долати бля** ментальність.
Щиро Ваш, Інґвар

575   12.10.2003 21:50     Заявить о нарушении
Знаю,знаю, звідки "...ментальність". У Наталі чудовий вірш.
І головне ! ВІРНИЙ !

І Вам дякую за відгук.

Алиса   24.10.2003 02:02   Заявить о нарушении
Чудовий це мало! Я був під величезним враженням від того вірша. Наталя справжня майстриня.Приємно що київська муза не полишає вас, дівчата милі...

575   24.10.2003 09:51   Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.