Скнил в

Чорна субота - жах на віки,
Люди горять і палають живі,
Запах вареного м'яса навкруги,
Й плаче дитина - батьків не забуде.

Місце охоплене морем вогню,
Кров запеклась на асфальті трибун,
Мати у шоці дитину шукає,
Горе панує, а сонечко сяє.

Скнилів тепер - це масовий гроб,
Страшну трагедію не зупинив Бог,
Навіть птахи замовкли в вогні,
Не заспівають більше вони.


Рецензии