Скнил в
Люди горять і палають живі,
Запах вареного м'яса навкруги,
Й плаче дитина - батьків не забуде.
Місце охоплене морем вогню,
Кров запеклась на асфальті трибун,
Мати у шоці дитину шукає,
Горе панує, а сонечко сяє.
Скнилів тепер - це масовий гроб,
Страшну трагедію не зупинив Бог,
Навіть птахи замовкли в вогні,
Не заспівають більше вони.
Свидетельство о публикации №103051300783