скачут турки по гробам, прямо в город Амстердам
в Гаазі дощ вночі і вітер зранку...
Північне море вкрилось баранцями...
а в церкві головній ти можеш подивитись
як Jesus Christ дивиться спокійно
на новий балаган - виставку пристойну...
велосипеди та реклами їхні за років сто чи може й більше
розставив хтось дбайливо серед храму...
в який з тобою ми іти збиралась...
бо той же хтось нас красно попросив...
в Утрехті в церкву вхід безплатний...
при цьому там тобі дадуть талончик
на знижку
дійсний він на каву та до кави...
і на дзвіницю до котрої 429 кроків рівних вгору...
не більше та не менше...
піднятись - коштує чотири євро...
аби побачити святу кімнатку десь під небом... в яку ховавсь колись старий єпископ... від людей ворожих... і де тепер весілля та п"яненькі parties святкує хтось чужий тобі, як ті червоні квіти, що комарів та мух полюють хижим цвітом... в саду університетським, що за рогом...
і сотня-друга видів пива не порятує нас від усмішки собі...
...тому, що скоро вже додому...
...але спочатку - в Амстердам - посидимо на площі як справжні турки, чи ба українці...
згадаємо ван Гога та Рене Декарта - що, кажуть, геніальними були...
Свидетельство о публикации №103041900653
Знаете, эта форма однострочий мне (да люблю тоже, конечно же)
импонирует вдвойне: и поэзия(явно!) и свобода почти эпическая.
Почему бы, собственно, и нет?)))
Вот как хотите, а что-то "сковородинское" мне примерещилось(или "котляревское"?)))
при чтении этого Вашего - ирония, возможно.
Спасибо, понравилось.
Буду заглядывать,
удачи в столицу,
из Донбасса,
Лариса(Пектораль).
Конвалия Пектораль 19.01.2013 22:44 Заявить о нарушении
Amsterdam 20.01.2013 00:40 Заявить о нарушении