Привiт, Вкраїно здичавiла,
Могильнику моїх надiй,
Лежиш розорена, змарнiла.
Що ж, чорний вороне, радiй!
Яке одвiчнеє прокляття
Тебе терзає з вiку в вiк?
Вгорі лиш радощi та грошi,
Внизу лиш скиглення калiк.
Де привели тебе новiтнi
Червонопикiї панки?
Блищаться джипи i мерседеси,
Блищаться в лацканах значки!
А соловейки маснодзьобi
З екранiв ллють лише нектар.
На псевдославу й блуднi грошi
Промiняно Господнiй дар.
I що залишиться вiд тебе,
Що буде в твому майбуттi,
Якщо дiтей своїх сьогоднi
Ти вже катуеш на хрестi.
Бабуся просить копiйчину
В юрби таких же бiдолах,
Та на вокзалі сiромаха
З огидним матюком в устах.
Привiт, Вкра но
© Copyright: Довченко Александр, 2003
Свидетельство о публикации №103040700615
Свидетельство о публикации №103040700615
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.