Марна спроба
Очима більше не побачить світ
Скрізь біль жахливий, інколи нестерпний
В повіках мовби металевий дріт
І намагається вона себе зігріти
Крізь щось знайоме, рідне відродить
Хоча б метелика перед собою уявити...
Та хворобливий він якійсь і не летить
Нема на ньому кольорових фарб
Він темний, ледь не чорний, мовби хмара
Його не вабить зелень літніх трав
Він вдень неначе та нічна примара
Крильцята вкриті неміччю старою
Його і спроби дихати вбивають
Тоненькі вусики зникають під водою
Що мої сльози на нього зливають
Такє нещастя – і моє творіння?!
Породжене скаліченой уявой -
Понівеченою крізь очей видіння
Занедбаною світом і зів’ялой
31.01.03
Свидетельство о публикации №103040600083
Заходите, буду рада.
http://www.stihi.ru/2003/12/12-117
Galopine 12.12.2003 01:33 Заявить о нарушении
Тут это не так часто встречается, поэтому особо радует ::))
Зайду обязательно,
Аня
Ansi 13.12.2003 00:59 Заявить о нарушении