Лодка Александр Пономарёв

Ладони свои протянул я небу,
Горнило души распалило мой пламень.
Ведь, кроме тебя, мне никого мне не нужно,
Хочу я тепла, моё сердце - не камень.

   Припев
   Лодка, моя лодка, повези меня туда,
   Где любимая, желанная вместе будет всегда.
   Лодка, моя лодка, сестрица моя,
   Где любимая моя, желанная, повезти меня сумей,
   Где любимая моя...

Не было земли под ногами у нас,
И вместе остались вдвоём ты и я.
Я понял - мы вместе, остановлено время,
Не зная, что рядом в последний лишь раз.

   Припев

Исходный текст на украинском языке из газеты "Експрес Cool" №36 (1574) от 10.03.2003:

   Пісня Олександра Пономарьова
          "ЧОВЕН"

Долоні свої простягав я до неба,
Горнило душі розпалило пломіння.
Крім тебе нікого не треба,
Я хочу тепла, бо душа - не каміння.

   Приспів
   Човен, мій човен, повези мене туди,
   Де кохана, люба поряд буде назавжди.
   Човен, мій човен, братику мій,
   Де кохана, люба, повези мене зумій,
   Де кохана, люба...

І не було землі під ногами у нас,
І лишалися поряд удвох ти і я.
Зрозумів - ми разом, зупиняється час,
Не відчув, що ми поряд останній лише раз.

   Приспів