Твои следы

                Олегу

                25.03.1998
Менi хочеться усi своi вiршi
Присвятити тобi,
Своiм спогадам про тебе.
Тому, що вперше в моему серцi
Рими народилися через тебе,
Через мое кохання.
Тодi здавалося, час зупиняеться -
Ми нiколи не подорослiшаемо.
I нам це подобалось.
Ми вчилися жити, цiлуватися,
Ми спiвали один одному
Пiснi про щастя.
Ми кохали свое дитинство,
А я кохала тебе, як зараз
Своi спогади про тебе.

Iнколи здаеться, що ти - мiй сон,
Яскравий сон iз дитинства,
Сон про бiль i вiчнiсть.
Але я знаю, ти iснував насправдi,
Ти крокував моiм життям,
I воно досi ще береже твоi слiди.


Рецензии
Какой приятный след из прошлого,
Черкассы, город, свет,
И выпускной... Спасибо Родина,
Что ты еще со мной...

С уважением, землячка,

Инна Молчанова   30.01.2004 12:53     Заявить о нарушении
Дуже приємно, дякую.
На жаль, рідною мовою чомусь не пишеться, не дивлячись на її милозвучність.
Навіть про кохання...
Напевне, це проблема часу.

Olga Brig   10.02.2004 14:11   Заявить о нарушении