Чому ти не спиш, моє серце?
Тривожно і болісно досі.
Лиш ніч – знову осінь
Вітає холодним світанням.
Думки заблукалі ходять,
Легенькі мов павутиння.
Чи творче ж то є горіння,
Чи просто настала осінь?
Забудьмо, мій друже милий,
Що я тебе ще не знаю.
Ти знаєш, що я чекаю.
А може уже і досить.
Балади осінні дивні
Розносять птахи перелітні,
Шепочуть дуби столітні.
Ті наспіви линуть досі.
І знову змішає фарби
Художник осіннім пензлем.
А те,що навіки щезло
Відновиться у світанку
Ти слухаєш пісню вітру?
Ти дихаєш світом тиші?
Ти чуєш – вона надходить?
Осіння пора казкова...
2.09.99р.
Рядки
© Copyright: Лученко Святослава, 2003
Свидетельство о публикации №103021101359
Свидетельство о публикации №103021101359
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.