Коли сум огорта твої очі
І невпевненість серце твоє обійма
Зажуритись ти можеш, та згадай краще ночі,
Що вона лиш тобі одному віддала
Коли туга як дощ накрапає поволі
І на обрії сумного неба блакить
Відкривай свої очі: від душі і назовні
І відчуй тих часів найяскравішу мить
Коли ніде податись і немає бажань
Вітер хилить донизу і туди ти і йдеш
Пригадай, що життя, то не низка страждань
Неслухняно зверни, може краще знайдеш
Коли біла самотність є сенсом життя
І похмурі думки тиснуть біллю у скронях
Перекресли минуле, кинь буття у сміття
Занурися навік ти у неї в долонях
3.11.02
Присмак бажання
© Copyright: Ansi, 2003
Свидетельство о публикации №103020400092
Свидетельство о публикации №103020400092
Рецензии
ЗГОДЕН: біла самотність є сенсом життя
ЗАВЖДИ ДИВУВАВСЯ: ЧОМУ ПРО ЦЕ ВСІ ПИШУТЬ
І НІХТО НЕ ЧИТАЄ?
Электросам 01.03.2003 04:38 • Заявить о нарушении
ЗАВЖДИ ДИВУВАВСЯ: ЧОМУ ПРО ЦЕ ВСІ ПИШУТЬ
І НІХТО НЕ ЧИТАЄ?
Электросам 01.03.2003 04:38 • Заявить о нарушении
Дякую за розуміння.
гм...гарне питання... такі, ми люди...
Хоча, те що з'явилась рецензія, каже інколи і про протилежне ::))
(все ніяк не виберуся до рекомендованих авторів... час... хай йому грець ::))
Ansi 01.03.2003 13:04 Заявить о нарушении
гм...гарне питання... такі, ми люди...
Хоча, те що з'явилась рецензія, каже інколи і про протилежне ::))
(все ніяк не виберуся до рекомендованих авторів... час... хай йому грець ::))
Ansi 01.03.2003 13:04 Заявить о нарушении