Пот к
Живуть деінде, тільки не в мені
Я захлинулась вщент життя рікою
Мене несе повз тебе, ти – на мілині
У дно ногами міцно вріс ти, стійко
Подій бурхливих піна круг тебе
Та не хитнешся ти раптово, мрійно
І вир, що збив мене, тебе знов обійде
Завжди ти знаєш, що і де шукаєш
Чого ти прагнеш, як його знайти
Нема сумління, сумнівів не відчуваєш
Потік між нами вбрід не перейти
І хвиля знов жене мене невпинно,
Підступно повз тебе, немовби змій
В очах твоїх я бачу прагнень зливу
Але вони живуть в собі, без моїх мрій
20.11.02
Свидетельство о публикации №103020400089