оригинал: http://www.stihi.ru/2003/01/16-641
і жувати, не переживати ці рими любові
яку виїли, вичавили як лимон.
чим прикрашають твоє узголів’я боги
висівками з вівсом?
як на кісточці реберній крутиться серце, смажиться
у червоному полум’ї, що вилітає з рота.
мені здавалося, що ти химера, тепер я знаю,
ти поламаний примус.
і знов холоди та негода,
таловинка розміром з італію
підбором впирається в альпи. чорніє смог
і дерева у віконній рамі сухим гербарієм
між домів сторінок.
зад..чили всі теми, залишилось одне лиш море.
йод та сіль виявляються сильніші квітів та меду.
припини про любов. не вистачить моїх сил
опустись до попсовості дупи та перил
ебонітовою паличкою між сідниць спускача.
це надлишок цукру.
солоненького закортілось - дивись:
вагітна віршем
доносити не зможе і викине.
музу попатрає
як рибу,
обсмажить хвіст
та голову.
ось вона - нова
генерація віршів!
ебонiт - schwarz
© Copyright: Weiss, 2003
Свидетельство о публикации №103011900725
Свидетельство о публикации №103011900725
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.