Минуле наше світле і безхмарне,
А сьогодення - цілковитий рай:
Коштовності, жінки, мистецтва гарні...
Але ж колись настане цьому край.
Романи, пустощі та бесіди в кав"ярні,
Обійми, пестощі та солов"їний гай,
Великдень та Різдво, ти так і знай,
Усе - не більш, ніж намагання марні
В осінню пору старості сумної
(Одначе без симптомів паранойї,
Лиш нежить іноді, як максимум страждань)
Очікуючи миті рокової
Дістати срібні спогадів сувої
І линути по них без коливань.
Акровiршсонет укр
© Copyright: Юрий Портной, 2003
Свидетельство о публикации №103010900921
Свидетельство о публикации №103010900921
Рецензии
Сподобалося.
Пропоную зробити "Але ж колись настане <Й> цьому край"
З повагою,
Виктор Селуков 29.08.2003 15:54 • Заявить о нарушении
Пропоную зробити "Але ж колись настане <Й> цьому край"
З повагою,
Виктор Селуков 29.08.2003 15:54 • Заявить о нарушении
Дякую. Можливо, можливо. Треба подумати.
Повага взаємна,
Юрий Портной 29.08.2003 16:33 Заявить о нарушении
Повага взаємна,
Юрий Портной 29.08.2003 16:33 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.