Досі Крилаті не забули,
Як століття зійшлися на раду
Як у герці за право влади
Задзвеніли пружні мечі
Потім велетні розмахнулись
І не стало у світі миру
Лиш нові засвітились зорі
А мільйони зірок погасли.
І припали до ніг Титанів
Темно-сіро-зелені очі
Заволали про вільну Волю
П ’яні тіні у сірих строях
І закралося в пам’ять тихо,
Непомітно створіння дивне
Мимовільно забракло сили
Роздушити його в обіймах...
Знов затихло усе в чеканні...
Та чеканили кроки Вої
Під присяжні і підневільні
І створінню тому покірні.
Iii. по динок
© Copyright: Лученко Святослава, 2003
Свидетельство о публикации №103010100294
Свидетельство о публикации №103010100294
Рецензии