Темно, та ніч вже розпалена
Синім вогнем розпече наші мрії,
Темним дощем забринить по шибках
І невгасимо розтривожить.
Сонно, але ллється вже мелодія
Разом ми гучної пісні заспіваєм
Розітнемось луною через шляхи –
Заплутані в павутинні долі.
Моторошно – морок усюди.
Та лиш дайте мені хвилю часу:
Розплести плесо в повітрі,
Засліпленого чужим сяйвом.
Бачиш вже дихає каміння –
Ніч розповідь веде довгу:
„Куняє ще Кіт Одвічний,
спочиває ще глибока міць”
I. Послання
© Copyright: Лученко Святослава, 2003
Свидетельство о публикации №103010100292
Свидетельство о публикации №103010100292
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.