Моя зимова ностальг я...
Така холодна і невчасна...
А ехо давньої надії
У звуках снігопаду гасне...
Я так боюсь згубити віру...
Мене лякає сніжність біла,
Я в почуттях забула міру,
Координати загубила.
Як вийти? Де мій порятунок?
Невже зисипаний снігами...
Це уст твоїх хмільний цілунок,
Обірваний колись словами...
...І слів тих істина й надія...
...В них буду вірити до смерті...
............................
Моя зимова ностальгія -
Рахунок в білому конверті...
Свидетельство о публикации №102122700575