Сольвейг
Синім спалахом ніч промайнула
Доторкнулась, згоріла, минула
Не зови мене в темряву знов
Пахне пам’ять жасмином і сном
Пізнім літом в душі моїй згасне лампада
Сумнів, зрада... лиш ніжності тиха порада
Заколише зболілу любов полином.
Він прийде. Він давно вже в дорозі
Світлий місяць обмиє чоло
Я чекаю тебе, цілу вічність отут, на порозі
Я кохаю тебе, і чуття моє чисте мов скло.
Ніч на 18.05.2001р.
Свидетельство о публикации №102122500808