Запалиться дах мого світу
Розсиплеться сон мого духу
І падати сила захоче
На все, що слабке і безсиле.
Замріється серце до краю
І болем розріжеться. Воля
Знесилена розмахнеться,
Щоб спалах у Всесвіт линув.
Не знай мого “сну між снами”;
Здійсни мою вічну волю:
Віддай, бо і приймеш стільки,
Що важко впадеш без тями.
“Забудь, загуби те знання,
візьми собі тіло птаха
і спогадом тьмяним долине
до тебе волання світу.”
30.03.2001р.
Дах мого св ту
© Copyright: Лученко Святослава, 2002
Свидетельство о публикации №102122500802
Свидетельство о публикации №102122500802
Рецензии