Пахне спогад тихоплинний – полином
Чудернацький притаївся в серці гном
Мов фантоми - ринуть води всіх річок
А в тобі немає згоди, ти смичок.
Ти – засліплений коханням без жалю
Ти уславлений стражданням “Я люблю”
Потім знову буде пізно. Поспішай!
Доки в серці не залізно – не лишай!
Кожна хвиля лине вільно, мов струна
А в тобі живе повільно – мить одна
Завтра струни будуть грати – ти і я
Знову зорі будуть знати – мить моя!
Терном темно заплелися під вікном
Розпустились, обнялися теплим сном...
Мов фіалки квітнуть хмари. Тане тінь.
Час для арфи і флояри. Час цвітінь.
27.01.2001р.
Фантасмагор я весни
© Copyright: Лученко Святослава, 2002
Свидетельство о публикации №102122500800
Свидетельство о публикации №102122500800
Рецензии