Чому ж мовчиш?
Послухай, як хлюпоче
За вікнами чудовий синій дощ.
Він розповість казки, якщо захоче.
Про те, як ти в душі моїй гориш.
Чому ж мовчиш?
Чому ж мовчиш?
Послухай, як клекоче
У скронях не червона – синя кров.
Чи ж осінь літа звабити не хоче?
Але її краса... Ти від краси біжиш.
Чому ж мовчиш?
Чому ж мовчиш?
Вже скоро тиха осінь
Обернеться на прикреє виття,
В якім життя – то тільки сива просінь:
Любов – сміття... А ти все спиш!
Чому ж мовчиш?
19.09.2000р.
Чому ж мовчиш?
© Copyright: Лученко Святослава, 2002
Свидетельство о публикации №102122500793
Свидетельство о публикации №102122500793
Рецензии