Розлучила нас війна,
Що прірвою лягла на нашому шляху,
І зруйнувала долю нам вона,
З тих пір, коли крилом своїм торкнулась нашого даху.
Розлучила нас війна
Не на рік і не на два,
І не дай Боже на віка,
Що зробиш, доля в нас така гірка.
І дай Боже, щоб витримав ти там усі страждання,
І щоб здійснилось головне наше бажання,
За яке я молити буду Бога,
Щоб знов ти вернувсь до нашого порога.
І хай моя надія береже тебе від лиха,
Від неї на душі у тебе буде спокійно й тихо,
І хочу крикнуть я у небо,
Вернись, важко мені жить одній без тебе,
Вернись, я завжди буду тебе ждати,
Вернись, нехай сльоза не точиь нашу мати.
Та знай в часи розлуки,
Як би важко не було б мені,
Однак не складу я руки,
А буду вірити, надіятись, любити,
Моя любов тебе від лиха буде боронити.
Але я знаю, ти вернешся
Всім смертям назло,
Знов мені ніжно посміхнешся,
Знов міцно стиснеш життя нашого кермо.
Розлучила нас в йна...
© Copyright: Игорь Кимов, 2002
Свидетельство о публикации №102122200236
Свидетельство о публикации №102122200236
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.