Хмари - щ льно...
ані просвіту, ані шпарини...
Нині - тридцяте. Відбуто червень.
Зменшено термін наполовину...
Важко здавалось лічити тижні...
Місяці - нині, і ще не вмерла!
..Тиша - під дощ - стоїть дивовижна,
наче і звуки хмара пожерла...
Чиєсь авто заревло на розі.
Вимкни, дай душу послухати, зміє!
Зараз почнуть накрапати сльози;
вийду під дощ, і нехай їх змиє...
Свидетельство о публикации №102111100867