Отражение в окне
Погляди в окно на вьюгу –
День исчез уже навечно –
Только снег, да ветер юга,
И за шорохом снежинок,
За пылающею мглою
Сгинул миг твоих смешинок
И подернулся золою.
Только в стеклах отраженье,
Перекошенное ночью,
Отраженье – отрешенье,
Замороченное очень…
Обними себя за плечи –
Это ж только вьюжный вечер,
Это ж только мыслей ворох
И снежинок тихий шорох.
Свидетельство о публикации №102110200738
Коли вже люди обляглися спати,
Коли вже місяць вилизнув із хмар,
Коли спартанка Києва, не Спарти,
Лиш я світила вікнами в бульвар,
Тоді із ночі, з пітьми, з порожнечі,
Де зіп"ялася вежа на котурн,
Мені хтось душу тихо взяв за плечі,
Заговорив шопенівський ноктюрн...
Kristi 06.11.2002 12:05 Заявить о нарушении
Дуже вдячний Вам за обидва відгуки на мої твори, а також дуже радий, що вони Вам сподобалися! Та й вірш Л.Костенко дуже гарний. Оце й є висока сучасна поезія - на мій погляд. От якби так написати й собі...
Я тут мимохідь зазирнув на Вашу сторінку, поки що прочитав небагато, та мені вірші сподобалися.
Плекаю надію на творчі зустрічі з Вами.
З повагою,
Конст Лисовецкий 07.11.2002 00:42 Заявить о нарушении
Дуже вдячний Вам за обидва відгуки на мої твори, а також дуже радий, що вони Вам сподобалися! Та й вірш Л.Костенко дуже гарний. Оце й є висока сучасна поезія - на мій погляд. От якби так написати й собі...
Я тут мимохідь зазирнув на Вашу сторінку, поки що прочитав небагато, та мені вірші сподобалися.
Плекаю надію на творчі зустрічі з Вами.
З повагою,
Конст Лисовецкий 07.11.2002 00:48 Заявить о нарушении