ВЕЧ Р
Руде волосся розкидав по небу,
Стихає гомін дня. Тмяніе світ Ярила
І на душі у спокої потреба.
І десь поділись спрага і вогонь,
Що діставав спекотою лихою,
Так пік! Але ж забувсь...
Либонь
Перетворивсь у промені покою.
Яка предивна преднічна пора!
Вже кожен крок відміряно належно,
Вже до кінця знайома дивна гра,
І той кінець не вигляда бентежно.
Тож схаменись! Вечірняя пора -
Пора покою, злагоди й добра,
Бо може зранку полум'яний клик
В новий покличе полум'яний вік.
Свидетельство о публикации №102102200938
А вот трохи про любовь --
http://www.stihi.ru/2002/10/29-413
Андрей Коков 05.11.2002 15:14 Заявить о нарушении
К сожалению, мой Инет сейчас выкидывет коленца: иногда по несколько минут загружается страница, так что я до лучших времен бываю тут очень ограниченное время. Как только наладится это дело, так пробегусь по всем страницам, которые нравятся - по Вашей в том числе. Тут пока проблемы с техникой провайдера.
С уважением,
Конст Лисовецкий 05.11.2002 21:12 Заявить о нарушении