Не відай волю - відай долю,
Бо доля Богом надається
Та одинаком пізнається
У черзі радощів і болю.
Не відай долю - відай волю,
Бо що таке життя без волі?
Це низка страхів та недолі,
Це плазування в чистім полі.
...Я пробиваюся крізь хащі
Свого життя й життя чужого,
не зупиняючись нізащо,
Кудись біжу, біжу прожогом,
Але у захваті сваволі
Я лементую :" Боже, Боже!
Дай трохи долі, трохи волі,
А липше - стільки, скільки зможеш!.."
ПРО ВОЛЮ ТА ДОЛЮ
© Copyright: Конст Лисовецкий, 2002
Свидетельство о публикации №102102200141
Свидетельство о публикации №102102200141
Рецензии