От таке-то, м й друженьку

Заколишу сонце насвітанні,
в день опущу коси золоті,
вітру нашепочу про кохання,
заспіваю з птахами пісні…

Небо вкрию ночі покривалом,
і розшию золотом зірок,
розповім –  тебе не вистачало
і заплачу…віском зі свічок…

прокричу пташиним стоголоссям, -
щастя нас знайшло, лягло до ніг…
стиха доторкнусь твого волосся
і згублюсь… у обіймах твоїх.


Рецензии