Мені здається інколи кохання -
Це вигадка утомлених богинь.
Вони сміються над людським бажанням
Казатись кращими ніж створені ми Ним.
Вони сміються над нікчемним сподіванням
На щастя у далекім майбутті.
Вони сміються і над серця коливанням,
І над дівчиною, що плаче в самоті.
Вони сміються над тихесеньким зізнанням,
Що дівчинці юнак шепоче навесні,
І над зірками, і над місячним блуканням
І над словами, що складаються в пісні.
Ні, я не заперечу існування
Великих і безкрайніх почуттів.
Но, Боже ж мій, як болісне це знання
Про вигадки утомлених богинь
Вигадка богинь
© Copyright: Таня Семыкина, 2002
Свидетельство о публикации №102032800592
Свидетельство о публикации №102032800592
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.