* останн й лист в старому роц*
Та згадкою зустрінуся ще з вами,
Ви в моїм серці, скрізь, на кожнім кроці,
Я кожен день лечу до вас думками.
Я знов і знов іду через "дубину",
Знакома стежка, тойже перелаз,
Сусідів "загаєм" своїх зустріну
І чим скоріш спішу, спішу до вас.
Спішу до вас про радість розказати,
Яку знайзшов у Господі Христі,
Щоб Вістку дивну й вам подарувати,
Щоб радість й ви знайшли в своїм житті.
Щоб ви прийшли знедолені, безсилі,
До джерела цілющої води,
Гріхом розбиті, в повному безсиллі...
А Він зове: "Прийди! Скоріш прийди!"
Прийди скоріш! Ти чуєш, серце стогне
Під тягарем гріховного ярма.
Любов Христа зніме з душі окови
І забуяє радості весна.
Крізь морок ночі промінь засіяє
Й невіри темінь зникне на очах;
Як пташка на свободі заспіває
Твоя, Христом відкуплена, душа.
Востаннє вам пишу я року цього,
Але по часі знову напишу;
Та ти не жди нагадування мого,
А до Христа прийди, тебе прошу.
27 грудня 1994 року.
Свидетельство о публикации №102020400035