Життя собаче
І я, як змучений собака,
Валяюсь на сирій землі:
Самотньо й холодно мені.
Здається, що ніхто не прийде,
А хто пройде - нахабно скривдить,
Зариє ще глибше в багнюку,
І жоден не протягне руку.
І жодна сволоч не помітить,
Як це невесело і бридко
В житті-калюжі захлинатись
І нікому не зізнаватись
У тому, як насправді важко,
І в тому, як буває тяжко.
Ганьба, а не життя в собаки.
І що лишилось?
Тільки гавкать!
Свидетельство о публикации №102012700350