Калини кетяг
Від чекання,
Калини тяжкий кетяг марив
Про кохання,
Але він знав, що не зійдеться
Із дощем,
Настане час, звязок минеться
І з кущем.
На мокрій, холодній землі
Лишаються майже усі,
Зникають на завжди, з'являються
І вибору не залишається.
З нас кожен марно витрачає
Свій вільний час,
Але коли когось втрачає,
Всьому-пас...
На мокрій, холодній землі
Лишаються майже усі,
Зникають назавжди, з'являються
І вибору не залишається.
Свидетельство о публикации №102011100050