Калини кетяг

            Піднявся вітер, хмари збавив
            Від чекання,
            Калини тяжкий кетяг марив
            Про кохання,
            Але він знав, що не зійдеться
            Із дощем,
            Настане час, звязок минеться
            І з кущем.
       На мокрій, холодній землі
       Лишаються майже усі,
       Зникають на завжди, з'являються
       І вибору не залишається.
            З нас кожен марно витрачає
            Свій вільний час,
            Але коли когось втрачає,
            Всьому-пас...
       На мокрій, холодній землі
       Лишаються майже усі,
       Зникають назавжди, з'являються
       І вибору не залишається.


Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.