Піднявся вітер, хмари збавив
Від чекання,
Калини тяжкий кетяг марив
Про кохання,
Але він знав, що не зійдеться
Із дощем,
Настане час, звязок минеться
І з кущем.
На мокрій, холодній землі
Лишаються майже усі,
Зникають на завжди, з'являються
І вибору не залишається.
З нас кожен марно витрачає
Свій вільний час,
Але коли когось втрачає,
Всьому-пас...
На мокрій, холодній землі
Лишаються майже усі,
Зникають назавжди, з'являються
І вибору не залишається.
Калини кетяг
© Copyright: Гор Соовьёв, 2002
Свидетельство о публикации №102011100050
Свидетельство о публикации №102011100050
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
