в апокаліпснім сяєві зорі
розтинають брудні небеса
відригаючи сором і горе
виродкова гуляє орда
біснувато заходиться слиной
і очиці свої витріща
і ґвалтує себе і країну
котра бидло таке вилупля
і нема з них кому схаменутись
власний їм заважа даунізм
самознищення вже не звернути
не спинити вже той механізм
і здригається в муках агоній
мати покидьків цих що родила
ні любистку ані півоній
не зазна їй розрита могила
там за блиском неонових літер
спродали уже совість усю
і гойдає на цвинтарі вітер
в вишиванках зітлілу красу
їй тепер лиш згодиться анатом
що труни потурбує завісу
вже зійшла вона кревним стигматом
майбуття зрозуміло до біса
не пророчить ніхто її долю
шабашує там зграя хамла
та з громаддя прокльонів і болю
повстає Україна нова
УКРА НА 2000
© Copyright: Eugenko, 2001
Свидетельство о публикации №101122700098
Свидетельство о публикации №101122700098
Рецензии