НША ТИ

впустити б трохи літа
                у вікно
пробачити всі миті
                все одно
не пам’ятаєш а я знаю
                це кіно
нема де кажеш раю
                все одно
                усе одно...
зазирнути б тобі в душу
                де сліди
викида мої на сушу
                вже іти
немає сенсу понад схід
                і нащо йти
ти врешті мій є власний плід
                ідеш то йди
                ідеш то йди...
на берегах твоїх долонь
                помрію я
на площині земних осонь
                повірю я
що ще жива твоя любов
                що ти моя
прости мені наївність знов
                помрію я
                повірю я...
і на поверхні моїх снів
                є тільки ти
все гасиш сонце темних днів
                і не знайти
моїх там місяця й зірок
                бо інша ти
володарка сумних думок
                то лише ти
                вже інша ти...