Пафосна

Ми знов б’ємося у строю,
Наближуючи світлі пори.
Хай гинуть смутки у жалю,
Хай нам всміхнеться навіть горе.

До біса скигління пусте,
Розчарування, марні мрії.
З’єднаймось у життя одне,
Зливаймось у могутні хвилі.

Сердець байдужість розламати
Належить нам з тобою,
Виходить – ніколи страждати –
Без праці не діждать розвою .

Прозріє люд і піде з нами,
З колін підійметься у вись.
Шикуймось у потужні лави –
Зоря засяє й нам колись.

Не всі побачать сонця схід –
Така примхлива пані Доля.
Але ж нам, Брате, варто жить,
Щоб торувати  шлях для Волі.

Не видно ще роботі край,
Тут не судилось відпочити.
Бий барабан і флейта грай –
Великі справи час вершити.


Рецензии