Нежиття

Eugenko
Ти йдеш по світу, тремтячи.
Твої думки – то твої ґрати.
Чи краще вже зірватись на межі,
Аніж, плазуючи, конати?

Ти ще існуєш в клітці із бетону.
Що поза тим навіщо знати.
То краще вже зірватись на межі,
Аніж, плазуючи, конати.

Для тебе стало нормою життя
Під рев машин щодня лягати.
Мо’, краще вже зірватись на межі,
Аніж, плазуючи, конати?

В тво’му урбанізованому раї
Душею просто щастя спати.
Не краще вже зірватись на межі,
Аніж, плазуючи, конати?

Твій мозок вже давно відцвів.
Лишилось запобіжник зняти.
Ма’ть, краще вже зірватись на межі,
Аніж, плазуючи, конати.

Під когось прогинатись кожен день
І нежиття галопом гнати.
Ні, краще вже зірватись на межі,
Аніж, плазуючи, конати...


© Copyright: Eugenko, 2001
Свидетельство о публикации №101122700104
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Eugenko
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Eugenko