З ронька у воду задивилась
Ледь торкнулася її рукою,
Світанковою росою вмилась,
Перший промінь заплела косою.
Раптом спохмурніє біле личко -
їй не можна білий день стрічати.
В коси ранок заплете, мов стрічку,
І в чеканні ночі ляже спати.
Свидетельство о публикации №101112500298
Сама не думала, що вийде щось ліричне - початково не так собі уявляла цей вірш.....
З повагою, М.
Мирослава Данканич 26.11.2001 10:17 Заявить о нарушении