Річки України восені холодні
Я дивлюсь у воду - бачу другу себе
Зовсім не таку як я є насправді
Думки заплутались, як гілки у верби
Очі повні суму, час летить як вітер
Мабуть я змінилась, мабуть все навколо
І ніхто не знає, що в душі моїй
А Дніпро промовчить і візьме сльозинки
Сльози мого суму зрозуміть не зможуть...
P.S. Вот так сидела как то на набережной
перед этой холодной водой
и слёзы превращались в слова,
выплаканные пустой душой...
Запаморочення. украинск
© Copyright: Eva911, 2001
Свидетельство о публикации №101103000313
Свидетельство о публикации №101103000313
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.