Колись... товаришу

Колись ти зрозумієш -
Все мине. Хоч зараз біль,
Мов камінь, впав на серце,
Розриває груди...

Колись і ти зумієш
Забути все. Хоч спомин твій
Згадає ту, яку тепер
Ти любиш...

Колись побачиш, що
Життя триває. Всміхнеться світ -
І ти всміхнись йому
В погожу днину...

Ти вже не плачеш -
Серце оживає. А як розтане лід,
Знайдеш любов свою.
Омріяну. Єдину.


 


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.