Самотня Ос нь

Ні, я не плачу: осінь плаче,
схилившись на паркан
з жалю.

Не чуть пісень птахів,
що донедавна лунали
у моїм гаю.

Тремтять дерева. З холоду, неначе;
і зовсім по осінньому
лежить туман.

Ні, я не плачу. Осінь плаче,
схилившись на паркан.


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.