Самотня Ос нь
схилившись на паркан
з жалю.
Не чуть пісень птахів,
що донедавна лунали
у моїм гаю.
Тремтять дерева. З холоду, неначе;
і зовсім по осінньому
лежить туман.
Ні, я не плачу. Осінь плаче,
схилившись на паркан.
Свидетельство о публикации №101091800252