Я була та і є
Несамотня людина,
Тихо серденько б"є,
Вiдміряє години.
Що стривають у мить
Щастям повне до гірки,
Я кажу: "Хай щастить
З нагородою зірки"!
15.10.1998г.
* * *
І збирала в дорогу
Передбачені речі -
Ця людина йшла к Богу,
Освітляли шлях свечі
Отгоняючи птах,
Що у чорному полі
Відповідні за страх
Неспроможньої долі.
Ця людина пройшла
Крізь самотність, що в шляху,
Ця людина знайшла,
Що є в Божому страху.
15.10.1998г.
Я була та
© Copyright: Сметанка, 2001
Свидетельство о публикации №101091200041
Свидетельство о публикации №101091200041
Рецензии