Кувала зозуля, не чула вона,
Що дуже десь близько блукає війна.
Що гинуть солдати в червоній траві,
Рахуючи, скілки лишилось в житті.
Питають солдати, зозуля тебе:
"Як рідна матуся там бідна живе?"
І скільки їм років лишилось прожить,
Кувала зозуля, тепер вже мовчить.
Чому ти зозуле, тепер не куєшь?
Даремно, солдате, ти відповідь ждешь.
Зозуля не винна, бо знає вона,
Що мало лишила солдату війна.
1994
Зозуля на украинском
© Copyright: Мария Ярославская, 2001
Свидетельство о публикации №101090200365
Свидетельство о публикации №101090200365
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.