Згадаю ніч в безодні глибини.
Як хижий птах, вперш підкоривший простір,
Кидаюся в неспівані пісні,
Що сяють, як жоржини на погості.
Це трапилось у сні?
Віки лягли в труну,
Коли душа у вирій відлетіла,
Лишаючи землі безкрилі дні,
Набиті в остогидле тіло.
Я йшов, не відчуваючи біди,
Тим часом серце пригортало всесвіт,
І небуття курилося, мов дим.
Я йшов, але куди?
Згадаюнчвбезоднглибини
© Copyright: К.Сергеев, 2001
Свидетельство о публикации №101052000164
Свидетельство о публикации №101052000164
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.