Невже вона забула про той вечір,
Коли нам кожна зіронька пестила зір,
А місяц-млад співав нам колискову,
Що теплим снігом опустилась з гір?
Невже вона забула про ті лани,
Мов море у серпанку ввібрані в снігах,
Що діамантами іскрились та блищали,
Мов посмішки на голубих очах?
Невже вона забула про ті води,
Що дзюркотіли у самісіньких у ніг,
І відблиски яких світились на обличчях
Закоханих колись нас молодих?
Та ні, вона навряд чи це забула,
Бо ті хвилини глибоко в серцях
Обох у нас запали та заснули,
Та в час, коли були ми в тих місцях
Прокинулись, з коханням перетнулись
Та розуми на спогад навели.
О, Господи, як ми перемінились,
Проте кохання у серцях ми гідно зберегли!..
2 января 1997 года
Невже?
© Copyright: Деметриос, 2001
Свидетельство о публикации №101032600405
Свидетельство о публикации №101032600405
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
