С родного на родной

Из сборника Мыколы Воробйова "Серебряная рука"

я камінь переніс у інше місце
та переносячи
і сам у інше місце
перейшов

я камень перенес в другое место
перенося его
и сам в другое место
перешел

***
а може нам вирушити завтра
щоб дізнатися –
чи йти сьогодні?

а может нам отправиться завтра
чтоб узнать –
идти ли сегодня?

***
іскриться вино у келихах
ніхто не наважиться випити
ще б трохи сонця долити
та тіні невпинно довшають –
від рук що тримають келихи…

искрится вино в бокалах
никто не осмелится выпить
долить бы немного солнца
но удлиняются тени –
от рук что бокалы держат…

***
червоні жоржини
і в спеку холодні
а камінь могильний
нагрівся…

о велич світу!

горят георгины
и в зной холодны
а камень могильный
нагрелся…

о величие мира!

***
у холодку
одноденки
прозора мить

ніхто її не пам’ятає…

о велич світу!

в холодке
однодневки
прозрачный миг

никто ее не помнит…

о величие мира!

***
куди це ти зібрався?
адже і сам не знаєшь
вернись…
- але куди?

о велич світу!

куда же ты собрался?
небось и сам не знаешь
вернись…
- но вот куда?

о величие мира!