Легенди Синевiру

Синевір, я пірнаю у води твої містичні
Сяйво місячне пестить твоє плесо
Велес -- тут. Береже береги твої, скелі
Літо літеплом переходить в осінь

Напував я тут коней в житті тамтешнім
Буйволиць і драконів свійських
Нині п'ю, як коштовний трунок
Кришталеву, терпку твою крицю-воду

Хай іскриться це небо в своїй безодні
Хай летять без кінця і початку монади
Я іду по твоєму лезі, Синевіре, ти -- меч,
Ятранець, Рай і Вирій, витікаєш у світ дунаєм.


© Copyright: Валентин Лученко, 2016


Рецензии
Романтичний вірш. Прекрасно написано.

Артур Грей Эсквайр   01.03.2017 21:41     Заявить о нарушении
Дякую, Друже!

Валео Лученко   03.03.2017 17:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.