Я вспоминаю сладкие грехи...

Я вспоминаю сладкие грехи...

влюблён безумно...
сразу в двух деФчёнок....

с одной как стринги
ночи коротки...

и я её...
любимейший  "телёнок"...

Тону...
покорно...
в страстное тепло...

А с тою...
...  безудЕржно...
и...  отчайно...

Одну пил как элитное вино...

С той...
как в последний...
...выживший... случайно...

Одну хотел...
губами...
всю... обнять...

родник целуя...
умирать от счастья...

А та...
могла...

безнравственно... раЗпять...

и мебель мы ломали...
от пристрастья...


В те времена
я счастлив был...
без меры...

И до сих пор...
люблю свои грехи


Лечу грехами
душу ...
тело...
нервы...

и добавляю
 каплями...
....в стихи.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,


                ВІД ДРУЗІВ   

*****Петро Кожум'яка (Ян Укович) -
Я ВСПОМИНАЮ СЛАДКИЕ ГРЕХИ…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737525

Я згадую солодкий гріх...
ділю на сто, рахую на відсотки

Закоханий без тями...
зразу в двох ...
Та миті ті, як стринги
закороткі...

Пірнаю ніжно...
у гріхів тепло ...
І з ними...
... безупинно...
... безпристанно...

Одну ковтав що дороге вино...
А іншу - начебто в останнє...

Я обережно сипав сіль на рану.
Її зализував, гадав, що біль мине...
З одною шаленів від щастя…
П'яний
А інша шаленіла від мене…

Кохать,
Щоб все летіло в шмаття
Брутально...
Брудно...
Жадібно...
Раз п'ять...
Її мораль ніяк не одягала
плаття…
І я не міг її не цілувать!
....................

А два гріхи
багато це чи мало...
Пройшли часи -
Хоч є про що згадать…
Запізно зрозумів:
надто замало…
тож треба було, мабуть,
й третю мать…

Я й досі пам'ятаю їх...
Той божевільний...
Той солодкий гріх!

Лікую спогадами
Душу, тіло, нерви -
Бальзам-отрута спраглої душі
В обіймах старої дружини-стерви
Їх добавляю по краплині...
....у вірші.
                12.06.2017
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,


*****наталія калина -
вільний переклад - “ Я вспоминаю сладкие грехи…”
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662765

Я згадую гріхи солодкі…

Закоханий без тями…
в двох панянок…

я з однією миттю
зустрічаю ранок…
недовгі ночі з нею…
в забутті…

і я її улюблене «теля»…
так, ніби це не я,
а ніби я…

знов…
поринаю
в пристрасті тепло…

А з іншою…
невпинно,
наче вперто…

Міг першу пити,
мов хмільне вино…

Тоді, як з іншою,
так… був відверто:
бажання, видно…
збутися могло…

Одну… жадав
губами…
обійняти…

Від джерела
хміліти,
мов від річки щастя

інша
могла…

без сорому ламати
ті меблі,
на яких були
розп'яті...

У ті часи
щасливим був...
безмежно...

І дотепер...
люблю свої гріхи...

Лікую ними
душу...
тіло...
нерви...

і додаю
краплинками...
... в вірші.
            28.04.2016
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,