липневi медитацii

Я сиджу. Краплі дощу крапля за краплею скрапують. Навколо мене три коти воркочуть - мандала спокою.
Тутове дерево шепоче пісні старого Китаю, як купці блукали шовковим шляхом та й заблудилися - поза простором і поза часом.

Птахи, солов'ї чи зяблики, співають, співають, співають.

Я люблю цей світ. Він в мені, я в ньому - єдині. Моє "я" розчиняється і пливе лілеєю чи квіткою лотосу по тихому озері.


Рецензии